- калатало
- —————————————————————————————калата́лоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
калатало
Смотреть что такое "калатало" в других словарях:
калатало — а, с., заст. Дерев яний прилад, яким стукає нічний вартовий або якого прив язують на шию тваринам … Український тлумачний словник
калатало — (перев. дерев яний прилад, яким стукав нічний вартовий / який прив язують на шию тварин тощо), калатайло, калатал[й]ка, клепало, клепачка; стукалка, стукачка, стукало (дерев яний прилад, яким стукав нічний вартовий) Пор. бубонець … Словник синонімів української мови
бовкало — а, с., діал. 1) Било (у дзвоні). 2) Калатало … Український тлумачний словник
зарбат — а, ч. Калатало, яким скликають людей на молитву на Сході … Український тлумачний словник
калатайло — а, с., рідко. Те саме, що калатало … Український тлумачний словник
калаталка — и, ж., заст. Те саме, що калатало … Український тлумачний словник
калатальник — а, ч. Той, хто, ударяючи в калатало, б є на сполох або подає сигнал до ранкового підйому, обідньої перерви та ін … Український тлумачний словник
калатальце — я, с. Зменш. до калатало … Український тлумачний словник
клепало — а, с. 1) Молот або молоток для клепання. 2) Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що небудь. 3) рідко. Те саме, що калатало. 4) заст. Било (див. било I 1)) … Український тлумачний словник
клепачка — и, ж. 1) рідко. Те саме, що калатало. 2) діал. Манта/чка … Український тлумачний словник
